Лариса Лісняк: Донецькі всюди, навіть під мостом

Переїхала в Ірпінь … Просто вийшла у двір … – див. Фото. Абсолютно не розбираюся в авто. Але після 2014-го знаю, що вони діляться на АН і ВВ, а ось деякі мерседеси, ланоси, хонди та ін. – для мене особисто не помітні.

Я взагалі ніде в “загалобутті” (переклад редакції) не акцентую, що я з Донбасу, переселенка, навіть лікарям не кажу про свій діагноз «травма війни» (пабачать – так побачать). Спочатку після депортації з «ДНР» визначила себе як – просто російськомовна українка (при цьому в «службових» місцях спілкуюся Виключно російською), звичайний трудовий мігрант – так і живу. Два роки життя в окупації, своє видворення з того «царства» – не сприймаю ні докором, ні заслугою, на яких потрібно «стригти бонуси». Ну, так, деякі просунуті лікарі, працівники банків (навіть був дружній перетин з поліцією) і ін. Чисто для інтересу або перевірки забивають в Google «Лариса Лісняк» …. Ну, тоді не сховатися. Визнаю – я … готова понести … усвідомлюю всю тяжкість … Посміхаються :)) 🙂

Але як би я не хотіла «виглядати» рядовою громадянкою України … Після Києва зняла квартиру в Ірпені … Невропатолог направила на обстеження в місцевий медцентр, акцентувала – там кращий діагност. Роблю УЗД судин головного мозку.

– О, а у вас шия накачана. Спортсменка?
– Нє, просто штанги тягаю …
– Навіщо?
– Так вийшло…
– АТО?
– Ні, з чого взяли?
– Як тільки зайшли: занадто зібрана, вся в кулаці, чіткі відповіді на чіткі питання … А ще м’язи – шия, плечі, спина … І при цьому в картці вказаний рік народження. Скоро 47 виповниться. У цьому віці вже бабусі, не тягають вони штанги … Що, так херово?
– А Вам звідки знати, що таке «херово» в моїй ситуації?
– Не знаю, хто Ви, і звідки … Але скажу: я – з Луганська …
– Приємно познайомиться – Донецьк.
– Ну, судячи, з наслідків, не просто Донецьк …
– Журналіст …
– Ну, нехай буде так … Хоча бачу інше … А Діму Снєгєрьова нашого знаєте? Він з Луганська.
– Той, що громадський діяч? Так, брали коментарі неодноразово …
– Мій друг…

Посипалися зуби. Шляхом опитування в Ірпені переселенців зійшлася на лікарі, прізвище якого мені нічого не говорило. Майстер реально виявився класний. Моя Донецько-Київсько-Ірпінська колега Олена Смирнова «окропом пісяє», як круто ходити з його зубами 🙂 Ходила до цього «окрпопного» чоловіка десь місяць … Нічого не підозрюючи … Єдине, що мене насторожувало – всі мої друзі і близькі знають мій «чорний» гумор по життю, його сприймають тільки саме найближчі … А з цим «окропним», як-то відразу «чорнушний» тон задався:
– Ну що, готові до відбілювання зубів? Чи готові 9 днів не курити і не пити кави?
– Дохтор, готова. Як перед смертю – викурила останню сигарету і випила останню чашку кави…
– Ну, тоді вперед – на гільйотину … (вказав «окропний» на стоматологічне крісло).

Дзижчали, верещали, ставили пломби … Продовжували взаємний обмін люб’язностями:
– Як у Вас за тиждень діла?
– Ну, поки не померла, якщо в риму …
– Не спокушайтеся … Вперед – у крісло … Зараз все Ваше позитивне виправимо.

– Як не померла, так здохну?
– Ну, десь так … Як почнете смердіти – в утиль. Домовилися?
– Брухт – наше все!
– От і славно! Відкривайте, хваліться, що у вас там залишилося після останнього візиту до мене …

Виявилося, що потрібно два зуба видаляти, нарощувати кістку і ставити імпланти …. Але хірургічні втручання (видалення, імпланти) робить напарник «окропного». А за визначенням Олени Смирнової, в цьому кабінеті працювали тільки двоє – слав’янець і лівієць. Отже, «окропний» слав’янець покликав лівійця. Вони мені обидва почали робити рентген зубів (які потрібно видалити наобмін на імпланти) і розумно обговорювати його наслідки …
– А що це у неї за дивний відріст на коронці?
– Це «обманка», просто наростили на міст замість відсутнього зуба … І ось, вся проблема під цим мостом …

І тут вступила я:

– Блін, вперше відчуваю себе бомжем …
-? ..
– Вся моя проблема – під мостом …

«Окропний» славя’нець просто засміявся, зазначивши лівійцеві – «Не звертай уваги, вона так завжди».
– «Бомж під мостом» щодо зубів – це красиво. Донбас?
– Ага.
– Ваш чорний гумор, втім, як і ваші зуби і вугілля, ні з чим не сплутаєш …
– Ну, що ж Ви так мене мордою в бруд … в гроОбу …
– Ну, так пілінг … Я з Криму :)))
– Лівієць? !!!
– Ага, типовий татаро-кримський лівієць :))))
– Донецьк … Здрастуйте ….

– Як Донецьк? А я – Луганськ, – встряв мій «окропний» стоматолог.

YOксель-моксель … Чорт смикнув заговорити з касиркою в супермаркеті біля будинку. Та хоч батюшку МП викликай виганяти … Теж – Донецьк!

Господь, кандидат в президенти, Покімон, Чак Норіс …! Врятуйте мене в цій країні! Дайте хоч на хвилину /рік/тиждень/місяць відчути себе звичайною українкою …. без донбаського нальоту 🙂

 

Джерело: Донецкие новости

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *